Чому амб?ц?? ? мета для щастя не потр?бн?

Хлопчик Копирайт изображения Unsplash

Прагнути щастя - природне людське бажання. Але чи роблять нас щаслив?шими амб?ц?? та бажання досягти мети?

Про пошук мети в житт? та самоактуал?зац?ю написано багато. Але чи потр?бн? вони нам насправд?? М?й партнер весь св?й в?льний час тиня?ться по дому, дивиться телев?зор, чита? т?льки новини, працю? на неквал?ф?кован?й робот? та вбол?ва? за свою футбольну команду. ? в?н ц?лком щасливий.

А я тим часом в?дчайдушно "зростаю ? розвиваюся", навчаюсь, ц?кавлюся багатьма речами, але мо? життя особливо н?як не зм?ню?ться. Чи може вм?ння дрейфувати життям ? бути задоволеним тим, що ма?ш, бути важлив?шим за прагнення до "житт?во? мети"? - Бренда, Блекпул, Велика Британ?я.

Питання про щастя та житт?ву мету нагадують мен? Дона К?хота, лицаря-мр?йника з однойменного роману Сервантеса, та його збро?носця, на?вного простака Санчо Панса.

У л?тератур? завжди можна знайти персонаж?в, як? розпов?дають ун?версальн? ?стини про людське буття, досв?д ? психолог?ю.

Поки д?я роману поступово розгорта?ться, ми д?зна?мось, що обидва персонаж? дуже розумн?. Але якщо ц?л? Дона К?хота - утоп?чн?, романтичн? ?, вочевидь, недосяжн?, Санчо завжди задоволений тим, що ма?, - дахом над головою ? шматком хл?ба з сиром ? ковтком вина.

Як псих?атр я добре знаю, що в?дкрит? ? допитлив? особистост? завжди прагнуть нового досв?ду та в?дчутт?в. Усе дивне та незнайоме, звичайно, захопливе, але й менш комфортне.

Неспок?йна вдача Дона К?хота, його потреба в гострих в?дчуттях та прагнення романтичних ?деал?в змушують його пост?йно потрапляти в халепу. В?н не може задовольнитися затишним мирським життям пом?щика ? вируша? на боротьбу з кривдою ? несправедлив?стю св?ту.

Його амб?тн? ц?л?, однак, складно реал?зувати, а тому в?н завжди залиша?ться розчарованим.

Дон К?хот Копирайт изображения Itsik Marom / Alamy Stock Photo
Image caption Хоча недосяжн? романтичн? ?деали надихали Дон К?хота, в?н н?коли не в?дчував того задоволення в?д життя, яке мав його пом?чник Санчо Панса

На в?дм?ну в?д нього, Санчо Панса мр?яв про прост? реч? - сир ? вино. Так, в?н звичайно не завжди був щасливим, як ? в кожно? людини в нього бували непри?мн? емоц??.

Але в?н не описував сво? турботи у складних екзистенц?йних поняттях - ? навряд чи вони так мучили ? бентежили його.

З одного боку, особист?сть Санчо да? йому б?льше шанс?в досягти психолог?чного добробуту ? задоволення в?д життя.

Але ми ма?мо також пам'ятати, що бол?сний ?деал?зм Дона К?хота приносив йому випадков? мит? захвату, як? Санчо н?коли не в?дчув.

Дону К?хоту були в?дом? як найвищ? мит? буття, так ? його найжалюг?дн?ш? моменти.

Особист?сть К?хота, за визначенням грецького л?каря Галена, можна назвати "холеричною". В?н пристрасний, харизматичний, ?мпульсивний ? чутт?вий. У нього також надзвичайно насичене, але дуже нестаб?льне внутр?шн? життя, сповнене фантаз?й та емоц?й.

Незабаром п?сля друго? св?тово? в?йни лондонський психолог на ?м'я Ганс Ейзенк розробив ще одну теор?ю особистост?, яка м?стила показники екстраверс?? та невротизму.

Дон К?хот - це особист?сть з високим р?внем екстраверс?? (в?н пост?йно вза?мод?? ?з зовн?шн?м св?том) та високим р?внем невротизму (його емоц?йне життя нестаб?льне та ?нтенсивне). Таке по?днання рис ц?лком в?дпов?да? "холерику" Галена.

Санчо - повна протилежн?сть. У класиф?кац?? Галена в?н був би "флегматиком": ?нтроверт, ст?йким в емоц?йному план? з, безумовно, дуже низьким р?внем невротизму.

В?н не дивиться на св?т кр?зь призму бурхливо? фантаз??, а тому бачить звичайн? в?тряки, там де Дону К?хоту вбачаються гр?зн? г?ганти.

В?д типу особистост? дуже залежить психолог?чний добробут людини. По сут?, ?сну? позитивний вза?мозв'язок м?ж щастям та екстраверс??ю та негативний м?ж щастям ? невротизмом.

Чолов?к Копирайт изображения Getty Images
Image caption Задоволення та рад?сть сприяють хорошому самопочуттю

Оск?льки Дон К?хот б?льш невротичний, н?ж Санчо, але ? б?льш екстравертний, кожен з них пережива? моменти щастя по-р?зному.

Виходить, що для щастя нам потр?бний стаб?льно низький р?вень невротизму ? високий р?вень екстраверс??. Але все не так просто.

Для тих, хто вважа? себе трохи б?льш невротичним ? трохи менш товариським, н?ж хот?лося б, ? гарна новина. Напружене ? жваве внутр?шн? життя в по?днанн? з допитливим розумом пов'язують ?з творчими зд?бностями.

У сво?му запитанн? ви також згаду?те про "самоактуал?зац?ю". В?домий американський психолог Абрахам Маслоу недарма поставив прагнення особист?сного розвитку на вершину людських потреб. Ваш особист?сний потенц?ал в?др?знятиметься в?д вашого партнера.

На думку Маслоу, перед тим як перейти до наступного р?вня, потр?бно задовольнити базов? потреби - воду та ?жу, пот?м безпеку, пот?м любов, самооц?нка ? лише пот?м самоактуал?зац?ю.

Але наступн? досл?дження показали, що люди не завжди роблять це в такому порядку ? що задоволення потреб р?зних р?вн?в може бути або одночасним, або в ?нш?й посл?довност?, ?, схоже, не вплива? сутт?во на наш душевний спок?й.

Британський ф?лософ XIX стол?ття Джон Стюарт М?лл сформулював ?дею щастя просто - це "бажане задоволення ? в?дсутн?сть болю". А нещастя, на його думку, - "це б?ль ? позбавлення задоволення".

Так само як ? Маслоу, М?лл бачив у задоволенн? ??рарх?ю, в?д ф?з?олог?чних потреб до духовних. В?н також радив не заглиблюватися надто в самоанал?з.

"Запитай себе, чи щасливий ти, ? припиниш ним бути", казав мислитель.

Ж?нка Копирайт изображения Getty Images
Image caption Декому для щастя потр?бен келих вина ? тар?лка сиру

Р?зниця м?ж задоволенням ? щастям, а точн?ше, несум?сн?сть м?ж станом пост?йного задоволення ? людським життям досл?джена у романах, написаних через стол?ття п?сля Дон К?хота, як-от "Машина часу" або "Прекрасний новий Св?т".

Геро? цих утоп?й живуть у св?т?, де болю ? страждань б?льше не ?сну?. Але ?хн? псевдощастя, позбавлене вибору чи напружених емоц?й, не ? справжн?м - принаймн? на думку автор?в.

Д?йсно, на нашу здатн?сть в?дчувати себе щасливим впливають риси нашо? особистост?, темперамент ? настр?й, а не лише душевний спок?й чи сп?вв?дношення оптим?зму ? песим?зму.

Але чи ма? це значення? Ми не створен? бути щасливими, будь наша склянка завжди нап?вповна або нап?впорожня. Ми створен?, щоби виживати ? розмножуватися.

А тому ми вс? час в?д часу пережива?мо непри?мн? емоц??, ? це не залежить в?д нашого характеру.

Добре, Брендо, що ви не в?дмовилися в?д зусиль зростати як особист?сть ? не позбулися бажання здобувати знання.

Залишайтеся т??ю, ким ви ?, нав?ть якщо це ? не приносить вам пост?йного душевного блаженства. Наша природа поляга? в тому, щоб безк?нечно гнатися за вередливим ? невловимим метеликом щастя, а не в тому, щоб сп?ймати його раз ? назавжди.

Щастя не можна розлити по пляшках, купити чи продати.

Однак його пошуки можуть стати подорожжю, в яку ви вируша?те разом ?з вашим партнером.

?, можливо, вас вт?шить думка, що наше в?чне невдоволення ? важливою частиною того, що робить нас людьми.

Рафаель Еуба - старший викладач псих?атр?? похилого в?ку в Корол?вському коледж? Лондона.

Прочитати ориг?нал ц??? статт? англ?йською мовою ви можете на сайт? BBC Future.

Хочете под?литися з нами сво?ми житт?вими ?стор?ями? Напиш?ть про себе на адресу questions.ukrainian@bbc.co.uk, ? наш? журнал?сти з вами зв'яжуться.

Хочете отримувати головне в месенджер? П?дписуйтеся на наш Telegram або Viber!

--

Новини на цю ж тему